Естетична медицина

М’язи обличчя одним кінцем прикріплені до шкіри, і їх скорочення обумовлює міміку. Зморшки утворюються в місцях постійної м’язової активності. При напруженні м’яз скорочується і наморщує шкіру, а при розслабленні повертається у вихідне положення і «тягне» її за собою назад. У молодих осіб шкіра еластична, вона реагує на такі рухи м’язів і швидко відновлюється. А з плином часу така робота утворює зморшки в куточках очей, між бровами (на переніссі). Появі мімічних зморшок також сприяють активна міміка, різка зміна маси тіла, хронічний стрес.

• ін’єкції ботулінічного токсину типу А. Ботулотоксин впливає на м’язи, що знаходяться під шкірою. Після введення ботулотоксину м’яз тимчасово не отримує імпульсу на рух і перестає скорочуватися. Шкіра в місці ін’єкції розслабляється і зморшки розгладжуються. Ефект після введення ботулінічного токсину може спостерігатися вже в перший день після ін’єкції та тривати до 6 місяців. Для дрібних зморшок середньої глибини достатньо лише ботулінотерапії;
• при наявності глибоких, виражених зморшок ботулінотерапія може бути поєднана з біоревіталізацією, пілінгами, а в осіб більш старшого віку – з корекцією наповнювачами, тред-ліфтінгом, апаратними методами.

Симптоми

Гіпергідроз найчастіше спостерігається в таких ділянках, як пахви, долоні, підошви і ліце. Іноді потовиділення може бути загальним, по всьому тілу, але зазвичай це відбувається при інфекційних захворюваннях або прийомі деяких ліків. При гипергідрозі порушується кислотно-лужний баланс на поверхні шкіри і механізми її протимікробного захисту. Як результат, у людей з такою проблемою частіше виникають грибкові захворювання шкіри, гнійничкові стрептококові ураження, з’являються попрілості шкірних покривів. У людей, які страждають надмірною пітливістю, виникають соціальні проблеми, обмеження в повсякденній діяльності і емоційні порушення.

Причини

Існують 2 форми гіпергідрозу: первинний (викликаний надмірною стимуляцією потових залоз при відсутності явних причин потовиділення) та вторинний (виникає внаслідок інших захворювань (інфекції, онкологічні захворювання, прийом деяких ліків, нервові розлади).
Хоча причини первинного гіпергідрозу достеменно не відомі, подразником процесу надмірної стимуляції потових залоз є нейромедіатор з назвою «ацетилхолін».

Епідеміологія

Первинний гіпергідроз – це поширене захворювання, на яке страждають майже 3% населення. Як правило, він починається в підлітковому віці, в основному у здорових людей.

Існують прості тести, які дозволяють вимірювати інтенсивність потовиділення. Лікар може легко виконати ці тести під час прийому.

Проблема надмірного потовиділення має різні варіанти вирішення:

• антиперспіранти. Вони зазвичай містять солі алюмінію в концентрації від 15% до 25%, їх дія полягає в блокуванні потових залоз. Антиперспіранти вимагають щоденного застосування;
• ін’єкції ботулінічного токсину типу А. Ботулотоксин запобігає вивільненню ацетилхоліну тазапобігає стимуляції потових залоз, тим самим локально припиняючи виділення поту. Ця процедура може повторюватися 1-2 рази на рік;
• електрофорез полягає в проходженні слабких електричних імпульсів через шкіру, що зменшує потовиділення. Лікування повинне повторюватися 3-4 рази на тиждень;
• хірургічне втручання застосовують у важких випадках, коли всі інші методи лікування виявилися неефективними.